Думки пряде – над нивами. / Над нивами-приливами, / купаючи мене, мов ластівку.

Безмежжя! Зачарований тобою, / Пливу в тебе! В твій п'яний синій хміль

В день такий на землі розцвітає весна / і тремтить од солодкої муки...

Та скрізь душа співає переливно / Про очі безтілесні і ясні.

Любові усміх квітне раз — ще й тлінно. / Сніги, сніги, сніги...