Френсіс Фукуяма вважає, що суспільства повинні захищати марґіналізовані й ізольовані групи, але вони також повинні досягти спільних цілей шляхом обговорення і консенсусу. Зсув адженди як лівих, так і правих у бік захисту вузьких групових ідентичностей у підсумку загрожує цьому процесу. Вихід не в тому, щоб відмовитися від ідеї ідентичності, яка займає центральне місце в тому, як сучасні люди думають про себе та оточуючі їх спільноти – а в тому, щоб визначити ширшу і більш інтегративну національну ідентичність, яка враховуватиме фактичну різноманітність ліберально-демократичних суспільств.