✅ Перевірена відповідь на це питання доступна нижче. Наші рішення, перевірені спільнотою, допомагають краще зрозуміти матеріал.
Який період описує відомий діаспорний дослідник історії української філософії Дмитро Чижевський у наведеному нижче висловлюванні:
"В кожнім разі в цій релігійній боротьбі основну ролю придбали духовні знаряддя кожної релігійної боротьби — . Основою їх мала бути в тій чи іншій формі . Ця теологічна наука здобувається напочатку за кордоном — спочатку католиками, а потім протестантами і уніятами та навіть православними. Українців-поодинаків, а іноді і купки їх, знаходимо з цього часу в Празі, Кракові, Вільні, Ольмюці, Інґольштадті, Відні, Лейдені, Ляйпціґу, Амстердамі, Парижі, Оксфорді, Кембриджі, Римі, Падуї, Данціґу, Кенігсберзі, Гале, Геттінгені, Едінбурзі... Вчилися за кордоном не лише духовні особи і не тільки представники релігійного руху. Вони приносили з собою західньо-европейські ідеї, в тім числі і філософічні, книжки й рукописи, зокрема записки філософічних лекцій західніх шкіл, що позаховувалися в приватних та манастирських книгозбірнях того часу.
Разом з цим позичанням науки на чужині йшла спроба засновання власних наукових осередків — теологічних шкіл, в яких природньо знаходили приміщення й інші фахи навчання, зокрема філософія, як до теології наука. Ці школи великого і малого калібру закладали на українській території і православні, і протестанти, і католики, і уніяти. Із цих шкіл Острозька і Київська придбали найбільше значіння. Через ці школи проходили не тільки цілі покоління духовенства, але й представники усіх верств українського суспільства; таким чином, можна вважати їх університетами sui generis".