Висока, прямесенька, як

стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки… Та що то за дівка була (Г. Квітка-Основ’яненко).

Хіба

можливо матір посварити з немовлям (М.Рильський).

Ну, як-таки, щоб воля – та пропала (Леся Українка).

Ця

дівчина… Обличчя, як з ікон. І ви її збираєтесь карати (Ліна Костенко).