Не боячись зими-напасті повільно ходять у дворі ранкові зорі червонясті – червоногруді снігурі (А. Малишко). 

Піїти в одах вихваляли війну й царицю (Т. Шевченко).

Край яру стояли три понурі скелі, наче різьблені постаті (М. Яцків).

По своєму ліжку простягай ніжку (Нар. тв.).

Убрався в жупан і думає, що пан (Нар. тв.).