І. повертався пізно ввечері додому. Раптом він почув крик дівчини, яка благала про допомогу. Підійшовши ближче, він побачив, що двоє невідомих йому осіб намагаються зґвалтувати дівчину. Схопивши цеглину, І. наніс цим двом невідомим удари, спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження. Суд визнав І. винним у вчиненні злочину (заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень). Свою позицію суд аргументував тим, що, по-перше, І. захищав не особисті права, а права зовсім невідомої йому дівчини. А, по-друге, поряд із місцем події знаходився наряд поліції й по справі було встановлено, що І. був обізнаний про це й мав реальну можливість звернутися до працівників поліції за допомогою, які, зі свого боку, могли попередити вчинення зґвалтування. Якою повинна бути відповідальність І.?