Повна відмова від врахування міжнародного досвіду та орієнтація лише на національні потреби.

Спрямованість виключно на керівників закладів охорони здоров'я та державних службовців.

Включення вимог до ІТ-фахівців, що працюють в охороні здоров'я.

Використання більш узагальнених формулювань для розширення сфер застосування.

Наявність шести рівнів володіння компетентностями замість чотирьох.