За все тобі спасибі, низький уклін, о земле, наш уклін!

О незвичайна, чародійна мово, Хоч пронеслася молодість громово, Твій звук у мене в серці не затих.

О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене.

О Львове батьку мій камінний, знаю, Як мучила тебе страшна жада в бою, коли напасницька орда Топтала й роздирала Русь безкраю.