Умовами відбудови зруйнованого народного господарства України були:

командно-адміністративні методи;

державна соціалістична власність;

панування колгоспно-радгоспної системи в сільському господарстві;

повна відсутність економічної зацікавленості працівників у розвитку виробництва;

тотальний ідеологічний контроль

Вивезені на схід у роки війни підприємства було вирішено не повертати в Україну. З України було евакуйовано 550 промислових підприємств, з яких потім повернулося лише близько 150

Широко залучалися до тяжкої праці жінки й підлітки. У 1947 р. у вугільній та металургійній галузях промисловості працювало 35% жінок. На багатьох роботах використовувалася праця підлітків. Все це призводило до травмування, каліцтв, людських втрат на виробництві

Союзний уряд не надав Україні достатніх коштів, необхідного обладнання і транспорту.

Союзне керівництво виділило 24% загальної суми в 75 млрд крб, призначених на відбудову всіх радянських територій, а матеріальні збитки України в роки війни становили 42% загальних збитків СРСР.

Відбудова народного господарства здійснювалась у напруженій міжнародній обстанові (почалися “холодна війна” і гонка озброєнь)

Різко скоротилася чисельність людських ресурсів. Демографічні втрати України протягом січня 1941 р. — липня 1945 р. становили більш як 22% загальної кількості населення. Навіть у 1950 р. населення України становило 36,6 млн душ, тоді як 1940 р. — 41,3 млн.

В Україні відновилися репресії, а в західних областях тривала війна радянської влади проти загонів УПА

Карткова система, яка існувала до 1957 р., забезпечувала лише напівголодне існування населення.