Згідно думки Джона Стюарта Мілля, "люди не розуміють страшенної живучості інституцій, у підвалини яких закладено право сильного; не розуміють, як важко від них відмовлятися; як добрі й погані нахили та смаки можновладців ототожнюються з самою владою і з її тривкістю; як повільно, одна по одній, ці недобрі інституції відступають — і то спершу найслабші, котрі найменше пов’язані з повсякденним життям; і як надзвичайно рідко ті, що одержали законну владу як наслідок влади фізичної, віддають її раніше, ніж фізична влада перейде до супротивної сторони. Що ж до жінок, то тут такого переміщення фізичної сили не відбувається; а враховуючи всі специфічні й характерні відмінності конкретного випадку, можна зразу ж із певністю сказати, що ця галузь правової системи, побудованої на силі, хоча й пом’якшена у своїх найжорстокіших виявах трохи раніше, ніж інші галузі, щезне останньою".