Жінка, 30 років. Звернулась самостійно зі скаргами на постійні думки, які з’явилися близько року тому після народження дитини. Пацієнтка повідомляє, що періодично в її свідомості виникають образи, як вона може випадково нашкодити своїй дитині — наприклад, впустити її з балкона або поранити ножем під час приготування їжі. Вона підкреслює, що ці думки є «жахливими», «неприйнятними» та «абсолютно чужими для неї». 

Жінка: не має намірів реалізувати ці думки; відчуває сильну тривогу та провину; намагається уникати кухонних ножів; кілька разів перевіряє, чи зачинене вікно; просить чоловіка перебувати поруч, коли вона з дитиною. Під час бесіди: мислення логічне та послідовне; інтелект збережений; критика до стану повністю збережена. Вона говорить: «Я знаю, що це абсурд. Я люблю свою дитину. Але ці думки ніби врізаються в голову, і я не можу їх зупинити». Яка психічна функція порушена?