Постраждалий доставлений у медичну роту з вогнища через 8 годин після застосування хімічної зброї. Скаржиться на слабкість, головний біль, задишку при найменшому фізичному навантаженні. Зі слів постраждалого, відразу після вибуху з’явилася різь в очах, сльозотеча, почуття дертя за грудниною, дертя у носоглотці, кашель. Після надягання протигазу і виходу із зараженої зони стан покращився, зберігалися лише нежить і сльозотеча. Через 1,5-2 години самопочуття стало погіршуватися. При огляді збуджений, неспокійний. Шкірні покриви вологі, ціанотичні, кон’юнктива гіперемована. Зіниці до 6 мм у діаметрі, в’яло реагують на світло. Пульс - 62/хв., ритмічний, тони серця ослаблені, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Артеріальний тиск - 100/85 мм рт.ст., частота дихальних рухів - 30/хв. Рухливість нижнього легеневого краю 2 см, дихання жорстке, ослаблене в задньо-нижніх відділах, вислухуються вологі хрипи. Який найбільш імовірний діагноз?