Пам'ять, яка використовується для тимчасового зберігання даних і команд, з якими центральний процесор повинен працювати.

Пам'ять, яка призначена для зберігання коду та даних, після вимкнення живлення комп'ютерної системи.

Пам'ять, яка призначена для зберігання коду та даних програм під час їхнього виконання.

Пам'ять, при якій кожна програма має власний адресний простір, який розбивається на окремі частини — сторінки, кожна з яких представляє собою неперервний інтервал адрес, які наносяться (відображаються) у фізичну пам’ять, при цьому не всі вони повинні бути у пам’яті одночасно для запуску програми.

Пам'ять з довільним доступом, в якій кожен двійковий розряд зберігається в схемі з додатним зворотним зв'язком, що не потребує регенерації.