Усі західноукраїнські письменники відмовлялися від політичної тематики у своїй творчості.

В умовах бездержавності нації саме письменники взяли на себе відповідальність за розвиток та обстоювання національної ідентичності.

Для тогочасного літературного процесу була властива значна політизація.

Письменники оспівували сильну, вольову людину, що здатна діяти активно заради об’єднання всіх українських земель та відродження нації.