Розплітається уранці срібних слів мережка (Олександр Олесь). 

Далекі ліси й переліски мовчазно вмивалися росою (Ю. Збанацький). 

Та хіба в пустці може знайти притулок людська душа? (В. Габор)

Он і місяць із зірками на  небо випливає (С. Михайленко) 

На човні нас було тільки троє  (Леся Українка). 

Навіть хата наша й та вже не та (М. Стельмах).