один із способів конструювання

позитивного права в межах конкретної

держави.

правові правила

і норми, які не мали письмової фіксації та існували у формі звичаїв або

постанов

кількість

юридично значимих моментів, які існували та функціонували через посередництво

акту говоріння, промовляння.