Хвора 37 років була прооперована з приводу гострого гангренозно-перфоративного апендициту, розлитого перитоніту. Прооперована у обсязі: лапароскопічна апендектомія, санація, дренування черевної порожнини. На 4 день після оперативного втручання скаржиться на біль у животі, блювання, відсутність відходження газів, стільця. При огляді: у свідомості, положення вимушене на спині, шкіра бліда, суха. Над легенями аускультативно жорстке дихання. ЧДР - 20 за хв. АТ - 110/70 мм рт ст. ЧСС - 100 за хв. Живіт ригідний, при пальпації болючий у всіх відділах. Позитивний симптом Щьоткіна-Блюмберга. Аускультативно -  перистальтика не вислуховується. Локально: післяопераційні рани під швами, шви не прорізаються, за дренажами скудний серозний ексудат. Під час релапароскопії: у черевній порожнині до 50 мл мутного серозного ексудату більше в малому тазу, нальот фібрину на петлях кишечника, очеревина мутна з крововиливами, культя червоподібного відростка збережена, ятрогенних пошкоджень не виявлено. Який вид перитоніту діагностовано?