Арістотель показав, що чим складніший об’єкт стає предметом естетичної оцінки, тим важче знайти в ньому основу оцінки. Так, якщо об’єктом оцінки є жива істота, то тут уже недостатньо симетрії чи пропорції. Який принцип застосовує тут Арістотель для визначення міри прекрасного?