Це

організаційна модель взаємодії, що передбачає повну відмову керівника від

прийняття рішень самостійно та передання управлінських повноважень групі для

досягнення колективного консенсусу, що дозволяє уникнути конфліктів та

відповідальності за результат.

Це варіативна

конфігурація внутрішньоколективної саморегуляції, за якої керівник виконує

переважно представницько-координуючу функцію, інтегруючи множинні

децентралізовані ініціативи без домінування особистої управлінської волі, що

дозволяє досягти організаційної рівноваги шляхом спонтанного балансу інтересів.

Передбачає

прийняття рішення безпосередньо командиром. За це рішення він несе персональну

відповідальність.

Це модель

організаційної взаємодії, за якої повноваження зосереджуються одночасно в руках

усіх членів колективу, а керівник виступає лише символічним представником без

права прийняття самостійних рішень, що сприяє досягненню максимальної рівності

та усуненню ієрархічних бар’єрів.