Промисловість продовжувала розвиватися інтенсивним шляхом надмірних витрат.

Дві третини промислової продукції було отримано завдяки підвищенню продуктивності праці.

У сільському господарстві уряд списав борги колгоспів і радгоспів.

За роки восьмої п’ятирічки (1966 — 1970 pp.) в промисловості було введено в дію близько 2 тис. нових великих підприємств (Західносибірський, Карагандинський комбінати, почалося створення Тюменського нафтогазового комплексу, автомобільного заводу в Тольятті та ін.).

Значно зросли виробництво промислової продукції та продуктивність праці.

Країна, яка мала найкращі чорноземи у світі, стала лідерові закупівлі зерна за кордоном.

Збільшилася зарплата робітників і службовців у всіх галузях народного господарства.

Грошові прибутки громадян не знаходили товарного покриття, був постійний дефіцит товарів і послуг.