Мормонська релігійна громада організована за теократичним принципом з елементами демократії. Всесвітній центр мормонів знаходиться в м. Солт Лейк Сіті, адміністративному центрі штату Юта (США). Тут знаходиться головний мормонський храм, увінчаний шістьма вежами і позолоченою статуєю «ангела Моронія», який, за віруваннями мормонів, указав засновнику їхньої Церкви місце, де захована книга Мормона. Очолює Церкву мормонів Президент, який нібито й у наші часи регулярно одержує натхнення та одкровення від Бога щодо методів керівництва всією організацією. Усередині мормонських громад підтримується сувора дисципліна. Кожному віруючому ставиться в обов’язок ходити на всі богослужіння, семінари та інші заходи Церкви, а також беззаперечно виконувати вказівки старійшин. Керівництво церкви ретельно стежить, щоб їх парафіяни вели здоровий спосіб життя (суворо заборонено палити, вживати алкоголь і наркотики), постійно підвищували свій освітній і соціальний статус. Особливу увагу мормони звертають на свій зовнішній вигляд: чисто й акуратно вдягаються, виховують у собі хороші манери.

Складене Джозефом Смітом «Укладання віри» вимагає від мормонів бути «чесними, вірними, цнотливими, доброзичливими й творити добро всім людям», щоб поступово «вростати» у небесне Царство вже у земному житті. Обов’язком кожного члена громади є проведення місіонерської роботи і залучення до організації нових парафіян (причому існують планові нормативи, інструкції і форми звітності). Як правило, місіонерами стають молоді люди терміном на два роки, які попередньо проходять спеціальні курси.

Зібрання і служби мормонів проходять у молитовних будинках або будь-яких просторих приміщеннях. Мормони визнають «таїнства» хрещення, причастя та шлюбу. Їх богослужіння схоже на протестантське і складається з проповіді, читання священних текстів і співу псалмів. Таїнство хрещення проводиться у вигляді одноразового занурення у воду. Ще один характерний мормонський обряд – хрещення померлих (душі яких нібито перебувають до останніх часів у спеціальному духовному світі). Через цей обряд померлі нібито також «стають» мормонами і можуть розраховувати на краще існування наприкінці часів. Мормони пояснюють необхідність такого «хрещення» тим, що сам Ісус не завершив своєї земної місії, адже Його було вбито. Не завершив Він її і після свого воскресіння з мертвих. Він здійснить її лише тоді, коли «викупить з рабства гріха» і, тим самим, спасе кожного сина й кожну дочку Божу. Відтак, ні живі не можуть стати досконалими без мертвих, ні мертві без живих.