Культ Сат’ї Саї Баби: Ім’я Шрі Сат’я Саї Баба (1926–2011 рр.) перекладається з мови телугу (це мова одного з народів ПівденноСхідної Індії) як Справжній батько й мати. Його ім’я від народження – Сат’я Наран’яна Раджу. Цей відомий в Індії і за її межами гуру проповідував необхідність відродження в людині прагнення до духовності. Це прагнення, вважає Саї Баба, сприятиме відновленню «прямого шляху людини до Бога». Але досягнути бажаної мети можна лише тоді, коли людина відчує свою спорідненість із Богом і усвідомить, що за своєю внутрішньою сутністю вона і є чистою Божественною Любов’ю. Саї Баба наполягає, що ця мета є універсальною для всього людства, відомим у тій чи іншій формі більшості релігій. Своє релігійне служіння він розпочав у 1940-му році. Практична діяльність Саї Баби включала в себе поряд із релігійно-культовим аспектом й інші, наприклад, освітній, а також аспект соціального служіння (допомоги всім нужденним). Віровчення, яке проповідував Саї Баба, в цілому відповідає індуїстським канонам школи Адвайта-веданти. В основі буття є вічний духовний абсолют (Брахман), частиною якого є індивідуальний дух (атман). Ціллю атмана є усвідомлення своєї тотожності Брахману, тоді він подолає ілюзію матеріальності буття (майї) і зможе більше не народжуватися. Послідовники Саї Баба вірять, що той є аватаром (втіленням божества). Він також проголошував себе реінкарнацією Кріпни, Будди, Ісуса Христа і та інших великіх пророків.