усвідомлена моральність;

філософське вчення, згідно з яким природа і життя людей підпорядковані загальному божественному законові.

такий імперативно-оцінний спосіб ставлення людини до дійсності, котрий регулює поведінку людини з точки зору принципового протиставлення добра і зла;