Сивим туманом оповило велетні-дерева і навіває сум така картина.

Тихий сон стуляє вії розігнавши давні мрії і втопивши їх в журбі.

Я кличу свого собаку і припалий дорожнім пилом біжить він до мене.

Хвилі світла лились з неба і чорні тіні десь пощезли.

Над лісом нависли чорні хмари і шурхаючи крилами об них летять чайки.

El Quijote

Glosas emilianenses

El Cantar de Mio Cid

Poemas amorosos

День осінній, той старий пройдисвіт бібліотекар, який лазить у вицвілому халаті по драбинах, і куштує конфітюри всіх віків і культур!

Старечі світанки, жовті, як пергамент, солодкі від мудрості, як пізні вечори!

На картинах неаполітанської школи без кінця старіється післяполудень, немов побачений крізь темну пляшку.

Передполудні усміхаються хитро, як пожовклі старі книги. 

Потемніле сонце, здається, в'яне на очах у тих пропащих краєвидах, мов у переддень космічної катастрофи. 

Siglo X

Siglo XII

Siglo IX

Siglo XI

No

Sí

DZ (Customer Payment)

DR (Customer Invoice)

Griego

Polaco

Euskera

Irlandés