Політика в рамках «нового порядку» мала кінцевою метою вивільнення «життєвого простору» для арійської раси. Протягом 30 років планувалося виселити 65 % населення України, на ці землі переселити німців, а тих місцевих жителів, які залишаться живими, поступово «онімечити».

У зв’язку з цим протягом 1942 р. на території 500 км2, що охоплювала частину Вінницької та Житомирської областей, було створено «німецьку переселенську округу Хеґевальд» і переселено 9 тис. німців.

Скільки всього було переселено німецьких колоністів до 486 українських сіл?

Після призначення на посаду  він звернувся до підлеглих зі словами: «Мене знають як жорстокого собаку. Саме тому мене призначено рейхскомісаром України. Наше завдання полягає у висмоктуванні з України всіх товарів, які можна захопити, без огляду на почуття й власність українців. Панове, я чекаю від вас найсуворішого ставлення до місцевого населення. (...)

Якщо я зустріну українця, гідного сидіти зі мною за одним столом, мені доведеться його застрелити».

Кому належать ці слова?

"Новий нациський порядок" - це :

До сезонних робіт нацисти залучали всіх, без винятку, працездатних людей. Робочий день тривав зі сходу до заходу сонця. Дозволяли перерви на сніданок 30 хв, на обід — 1 год, на підвечірок — 15 хв. За зволікання, невиконання роботи, пошкодження механізмів селян карали:

В умовах воєнного часу головним економічним завданням, яке покладалося на окупаційну владу в Україні, було безперебійне забезпечення продовольством вермахту та самої Німеччини. З цією метою німецькі окупанти зберегли колгоспи й радгоспи, перейменувавши їх на:

Згідно до плану "Ост" , питання надлишку українців планувалося вирішити по-варварськи просто:

В м. Конотоп, ЗОШ № 7 знаходиться на вулиці, що носить ім'я одного з очільників Конотопського партизанського загону "Смерть фашизму". Назовіть його прізвище.

До форм Руху Опору відносилися:

В районі яких сіл знаходиться пам'ятний знак місця першого бою конотопського партизанського загону "Смерть фашизму"? 

До середини 1942 р. радянський партизанський рух перебував у дезорганізованому стані. Хоча при відступі Червоної армії на окупованій території було залишено 3500 партизанських загонів і 5024 підпільні групи, улітку 1942 р. діяли тільки 22 загони та 223 підпільні групи. Серйозними боєздатними силами були лише партизанські загони О. Федорова, О. Сабурова та Сидора Ковпака, загальною чисельністю 4 тис. осіб. Вони зосереджувалися переважно на півночі України в лісистих Чернігівській та Сумській областях. Однак під тиском вермахту партизани відступили в: