людина весь час стикається із життєвими негараздами та змушена їх долати;

людина від народження не отримує людські якості в готовому вигляді;

людина не знає всіх умов і

обставин свого життя.

синкретизм

, злиття людини із

природою.

прийняття

певних догматів як істинних та незаперечних;

послідовне доведення

тверджень, що висуваються;

здатність пристосовувати людину до зовнішнього

середовища.

) її матеріальна природа;

ідеальне як її статус;

її прагнення підтверджувати свої висновки експериментами;

гранично

широкий рівень узагальнення, аргументований, систематичний характер побудови

свого змісту, самоусвідомлення думки;

опору на конкретні факти, узагальнення, символізацію свого змісту.

вірування,

підсвідомі прагнення та пристрасті.

знання

,

принципи, переконання, що є  життєвими

орієнтирами людини;

знання

про світ, зпродуковані природознавством;

те, що її розробляють академічні заклади;

те, що вона базується на

дискурсивному мисленні;

те, що вона несумісна із релігійним світобаченням.