здоров’я

як цілісність, яка здобувається людиною протягом усього життя й передбачає

особистісну зрілість, інтеграцію життєвого досвіду;

здоров’я як універсальна цінність людини, на яку

впливають ціннісні орієнтації та їхні домінування, переоцінка цінностей, а

також криза в житті людини;

здоров’я як оптимальний рівень функціонування

організму людини;

здоров’я як опосередкований досвід фізичного

нездужання, чим більший цей досвід, тим більш багатовимірними й об’ємними

стають уявлення щодо здоров’я;

alcanza máximos locales en  y  

alcanza un mínimo global en

alcanza un máximo global en el punto  

стан,

який характеризується наявністю патологічного процесу;

зрив

механізмів адаптації;

функціональне

напруження механізмів адаптації (нестійка, короткочасна адаптація);

задовільна

адаптація;