теорія рекапітуляції 

теорія інтелектуального розвитку 

теорія психосоціальних стадій 

теорія соціальної взаємодії 

 усе з перерахованого

здатність реагувати на зміни й успішно пристосовуватися до нових умов

зміна співвідношення базових чинників психічного розвитку людини

подолання залежності й здатність брати відповідальність за себе й інших

стагнація, соціальна ізольованість

відсутність уваги, матеріальна якість життя

генеративність, захопленість собою 

перебудова стосунків з дорослими, надлишкова вимогливість до себе

пошук професійної діяльності 

тільки особистісне самовираження 

відсутність внутрішніх конфліктів 

розширення соціального оточення та кола значущих 

спроможність дитини адаптуватися до нових соціальних умов шкільного навчання, прийняти на себе навчальні обов’язки, налагоджувати ефективне спілкування з новими дорослими й ровесниками

спроможність до регуляції дитиною власної поведінки й емоційних виявів відповідно до навчальних ситуацій

розглядається як наявність запасу конкретних знань, базового кругозору, розумових умінь для спроможності виділити навчальне завдання і виконати його

наявність позитивного ставлення до перспективи шкільного навчання, стійкого бажання навчатись у школі

усе перераховане

поява наслідування

поява символічних дій

поява найпростішої форми самосвідомості

запліднення

стадія посиленого зростання головного мозку

усе перераховане

розвиток осьових зачатків органів

зумовлена прагненням бути дорослим і, разом з тим, відсутністю соціального досвіду

зумовлена становленням самосвідомості дитини й проявляється в негативізмі, впертості, непокірності, свавіллі, протесті, деспотизмі

обумовлена руйнуванням необхідності емоційної взаємодії дитини з дорослим і проявляється в плаксивості, похмурості, інколи в порушенні сну, втраті апетиту