спроможність дитини адаптуватися до нових соціальних умов шкільного навчання, прийняти на себе навчальні обов’язки, налагоджувати ефективне спілкування з новими дорослими й ровесниками

спроможність до регуляції дитиною власної поведінки й емоційних виявів відповідно до навчальних ситуацій

розглядається як наявність запасу конкретних знань, базового кругозору, розумових умінь для спроможності виділити навчальне завдання і виконати його

наявність позитивного ставлення до перспективи шкільного навчання, стійкого бажання навчатись у школі