«За десять днів до смерті до прикутої до ліжка хворої вночі прийшли з трусом агенти ГПУ з наміром арештувати. Очевидиця цих подій Любов Дражевська згадувала: «Ольга Петрівна вже тоді не вставала зовсім, не підвелася з ліжка і через непроханих гостей. Була спокійна, але червоні рум’янці виступили на обличчі. Нишпорили по кімнаті, але нічого не знайшли. Сказали: «Одягайтесь, підете з нами». «Я сама не можу йти. Я тепер ходжу тільки, як мене підтримують». Агент ГПУ пішов дзвонити до приміщення сусідської лікарні… «Старуха больная и не ходит. Что делать с арестованной?» Прийшов назад: «Может оставаться». Вісімдесятирічна (письменниці був 81 рік) Ольга Петрівна лишилася не надовго. За десять днів після цієї ночі … її не стало». Доля дала письменниці шанс померти в рідних стінах».

Літературний гурток української молоді, в якому його учасники (М. Славинський, В. Боровик, Л. Старицька, В. Самійленко, І. Стешенко, О. Судовщикова (Грицько Григоренко), О. Черняхівський, A. Кримський та ін.) обговорювали проблеми розвитку української літератури, влаштовували літературні вечори, перекладали українською мовою твори зарубіжних письменників і який уособлював нестримний рух молоді до усвідомлення себе українцями, створений 1888 р. в Києві з ініціативи М. Косача (Михайла Обачного) та його сестри Лариси Косач (Лесі Українки) за підтримки Олени Пчілки, М. Лисенка, М. Старицького, Б. Грінченка, М. Ковалевського та ін. називався

Як називався часопис, який із листопада 1907 р. по липень 1914 р. виходив у Києві під редагуванням Олени Пчілки, а в 1906 і 1908–1914 рр. мав додаток – дитячо-юнацький журнал «Молода Україна»?

Які терміни щодо різновиду українського народного декоративного мистецтва пропущено у тексті?

«П’ять разів (але тільки за життя…) перевидавався збірник Олени Пчілки зразків систематизованих народних __________ та орнаментів, які супроводжувалися її ж ґрунтовними цікавими передмовами, де викладала свої погляди на народне мистецтво. Дослідниця чутливо вловлювала інтерес, який виник серед широкого загалу до народної творчості, зокрема до __________: «Потреба в таких зразках чисто народного українського стилю є велика, бо й зразки __________, так само, як твори народного слова або пісні, можуть псуватися, спотворюватися». Її непокоїли деякі зразки такого спотвореного стилю «з тим неподобним зуб’ям та ляпаними здоровими квітками», які можна було побачити «не тільки на городських __________, а й на __________ селянських».

Про яке явище в українському декоративно-ужитковому мистецтві йдеться у наведеному уривку?

«7 жовтня 1925 р. член-кореспондент Всеукраїнської Академії наук О.П. Косач (Олена Пчілка) на засіданні етнографічної комісії виголосила доповідь, присвячену маловивченому тоді виду декоративно-ужиткового мистецтва, застосувавши історико-порівняльний метод його дослідження і виявивши себе серйозним мистецтвознавцем, добре обізнаним з тогочасною науковою літературою. Наголосивши на тому, що український народний орнамент деякими своїми елементами подібний до орнаментів інших народів, дослідниця описала відмінні способи передачі малюнка, характерні саме для України: відсутність символічних знаків, геометричних візерунків (хоча вони широко використовуються у вишивці), постаті живих істот».

На якій фотографії міститься зображення Олени Пчілки?

Кому належить висловлювання, наведене в уривку із спогадів про Олену Пчілку?

«Мати – ні, це занадто велика фігура, занадто складна, занадто значна її роля і її місце в житті не лише всіх нас, особливо ж Лесі, а в цілому українському житті, і не з моєю кебетою писати про неї в цілому об’ємі її значення для української культури. Скажу лише, що розумніших за неї людей я знала мало, а, може, й зовсім не знала».

Установіть відповідність між іменами діячок культури та твердженнями, які їх стосуються.

1 Ольга Косач-Кривинюк (Олеся Зірка)

2 Леся Українка

3 Олена Пчілка

4 Ольга Кобилянська

 А Українська письменниця, драматургиня, перекладачка, мемуаристка, громадська діячка. Донька Михайла Старицького, племінниця Миколи Лисенка. У 1888–1893 рр. брала активну участь у роботі літературного гуртка «Плеяда». У 1920-х роках працювала у ВУАН. Авторка драматичних творів «Гетьман Петро Дорошенко» (1908), «Крила» (1913), «Останній сніп» (1917), «Розбійник Кармелюк» (1926), «Іван Мазепа» (1927), «Діамантовий перстень» (1929) та ін. Жертва сталінського терору.

Б Українська поетеса і письменниця, перекладачка, співзасновниця. Серед її мистецької спадщини – збірки поезій «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», поеми «Давня казка», «Одно слово», драми-поеми «Кассандра», «В катакомбах», «Лісова пісня», «Камінний господар», «Бояриня». У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

В Українська модерністська письменниця, учасниця феміністичного руху на Буковині. Майстриня драматичної повісті та оповідань на теми утиску українського жіноцтва, кризового становища села. Авторка повістей «Людина», «Царівна», «Земля», «Ніоба». Подруга і соратниця Лесі Українки.

Г Лікарка за фахом, українська письменниця, літературознавиця, перекладачка, бібліографиня, етнографиня, членкиня Петербурзької та Київської «Просвіт». Друкувалася в журналах «Зоря», «Дзвінок», «Молода Україна». Дочка Олени Пчілки. Працювала над упорядкуванням родинного архіву Косачів. Авторка мемуарів про родину Косачів, праці «Леся Українка. Хронологія життя і творчості» (1970, Нью-Йорк).

Д Українська письменниця, меценатка, перекладачка, етнографиня, фольклористка, публіцистка, громадська діячка, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук (1925). У 1890-х роках жила з родиною в Києві на Маріїнсько-Благовіщенській вулиці, 97 (нині вул. Саксаганського, 97) в будинку, де нині розміщується Музей Лесі Українки. У 1906–1914 рр. – видавець журналу «Рідний Край» з додатком для дітей «Молода Україна» (1908–1914). Мати Лесі Українки.

Установіть відповідність між портретами історичних діячок та їхніми іменами.

А Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач, з дому Драгоманових)

Б Ізидора Петрівна Косач-Борисова (наймолодша дочка Олени Пчілки, наймолодша сестра Лесі Українки)

В Ольга Петрівна Косач-Кривинюк (дочка Олени Пчілки та Петра Косача, сестра Лесі Українки, псевдонім – Олеся Зірка)

Г Людмила Михайлівна Драгоманова (у дівоцтві Кучинська, дружина Михайла Драгоманова, дядина Лесі Українки).

Д Леся Українка (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач, у шлюбі Косач-Квітка)

Кому належить наведена характеристика Олени Пчілки?

«Основна її ідея, ідея її життя й творчості, була – що і українське письменство, і українська політика – мусять вийти з зачарованого кола простонародності. «Плебейською літературою» назвав колись сучасну йому нашу літературу Драгоманов. Цих поглядів свого брата ніяк не поділяла Олена Пчілка. Національність – думала вона – не обмежується простонародністю. Коли націоналізм визнає саму простонародність і, через те, саму тільки народну мову, – то це нісенітниця, «з таким націоналізмом можна тільки закиснути на місці».

… Разом з немногими належала вона до тих «ізгоїв» власного оспалого суспільства, голіруч наражаючи себе на помсту і кпини. Самітно ломила запліснілий, але твердий мур рідного туподумства в ім’я найвищої цінності – людської й національної гідності; належала до тих, що не вагалися в ім’я своєї ідеї і ідеї нації – «з громадою на поєдинок стати»…