«За десять днів до смерті до прикутої до ліжка хворої вночі прийшли з трусом агенти ГПУ з наміром арештувати. Очевидиця цих подій Любов Дражевська згадувала: «Ольга Петрівна вже тоді не вставала зовсім, не підвелася з ліжка і через непроханих гостей. Була спокійна, але червоні рум’янці виступили на обличчі. Нишпорили по кімнаті, але нічого не знайшли. Сказали: «Одягайтесь, підете з нами». «Я сама не можу йти. Я тепер ходжу тільки, як мене підтримують». Агент ГПУ пішов дзвонити до приміщення сусідської лікарні… «Старуха больная и не ходит. Что делать с арестованной?» Прийшов назад: «Может оставаться». Вісімдесятирічна (письменниці був 81 рік) Ольга Петрівна лишилася не надовго. За десять днів після цієї ночі … її не стало». Доля дала письменниці шанс померти в рідних стінах».