характеризує імідж як спосіб оптимізації індивідуального іміджу з метою підвищення атракції у буденному та професійному житті людини.

розглядає імідж як тілесно орієнтовану практику

тлумачить імідж як феномен індивідуальної, групової та масової свідомості

досліджує можливості іміджу як фасилітатора ринкових відносин

усебічне вивчення акту сприйняття й оцінки людини людиною, у процесі якого, власне, і виникає імідж

аналізує механізми впливу на індивідуальну та масову свідомість з метою створення заданого образу та заданої реакції на нього у політичному процесі

ілюзорна форма свідомості, заснована на псевдофактах, неадекватному, спрощеному зображенні реальності

не скільки реальний образ людини чи предмета (Ego), стільки ідеальний образ (Super Ego)

маніпулятивний, привабливий, психічний образ, який легко тлумачиться і впливає на емоційну сферу людини (іноді на її підсвідомість), а через них – на пояснювальні механізми поведінки й відносини людей

стереотипізований образ конкретного об’єкта, що існує у масовій свідомості, в основі якого – формальна система ролей, які людина виконує у своєму житті, доповнюваний рисами характеру, інтелектуальними, особливостями, зовнішніми даними, одягом і т. ін.

багатофакторний феномен; знаковий замінник, що відображає основні риси портрета людини

незламне бажання людини справляти враження, здаватися більш значущою з метою збільшити власний шанс на соціальний успіх

характерна тенденція у сучасному постіндустріальному інформаційному суспільстві

швидкий розвиток електронних засобів масових комунікацій

постійне прагнення людини до лідерства і власності

ідея необхідності символьного закріплення спеціалізації праці і рольових функцій