Щастя – це філософська категорія, яку досліджує:

Сенсом якої філософської школи античності є розуміння щастя як задоволення?

Кому належить вислів: «Де немає прагнення до щастя, там немає і прагнення взагалі. Прагнення до щастя – це прагнення прагнень.»?

Хто є автором думки: «Щастя – це діяльність душі у повноті чеснот»?

Філософ Нового часу, автор вислову: "Розум повинен вийти з цього щасливого стану" (інакше він втратить свою субстанційну гідність, залишаючись недорозвиненим, сплячим). Утім, виходячи звідти і втрачаючи первісну гармонію зі світом і самим собою, розум спочатку стає одержимим "божевільною зарозумілістю", яка "проголошує загальний порядок речей спотворенням закону серця та його щастя."

Філософи та психологи еудемоністи вважають:

Автором концепції «нещасливої свідомості» є:

Хто з українських філософів написав наступне твердження: «Крізь любов та віру людина пізнає себе»?

Сенсом життя є безкорисне служіння людям і суспільству – так стверджують:

Платон писав, що щаслива людина володіє: