було підписано 29 червня 1946 р.

було підписано 19 червня 1945 р.

було підписано 29 червня 1945 р.

було підписано 20 червня 1945 р.

було підписано 29 червня 1947 р.

після виборів 1946-1947 рр. 39 представників Західного регіону увійшли до депутатського корпусу Верховної Ради СРСР та УРСР, однак з них майже половина були партійними і господарськими керівниками - приїжджими зі Сходу

після виборів 1946-1947 рр. 37 представників Західного регіону увійшли до депутатського корпусу Верховної Ради СРСР та УРСР, однак з них майже половина були партійними і господарськими керівниками - приїжджими зі Сходу

після виборів 1946-1947 рр. 36 представників Західного регіону увійшли до депутатського корпусу Верховної Ради СРСР та УРСР, однак з них майже половина були партійними і господарськими керівниками - приїжджими зі Сходу

після виборів 1946-1947 рр. 30 представників Західного регіону увійшли до депутатського корпусу Верховної Ради СРСР та УРСР, однак з них майже половина були партійними і господарськими керівниками - приїжджими зі Сходу

після виборів 1946-1947 рр. 40 представників Західного регіону увійшли до депутатського корпусу Верховної Ради СРСР та УРСР, однак з них майже половина були партійними і господарськими керівниками - приїжджими зі Сходу

збільшено роль Західної України в промисловому потенціалі УРСР (якщо у 1940р. підприємства краю становили 4,7% загальної кількості підприємств республіки, то в 1949р. - вже 12,6%. у важкій промисловості ці показники становили відповідно 8,1та 16,8%, а питома валова вага промислової продукції за цей період збільшилася з 3,1до 7,2%, а на великих підприємствах –-з 2,4до 6,4% загальноукраїнських показників); у зв’язку з розвитком промисловості відбулися зміни у соціальній структурі суспільства, протягом четвертої п’ятирічки кількість зайнятих у сільському господарстві зменшилась з 74до 71%. Питома вага робітників краю зросла до 1949р. порівняно з 1940р. з 5,9до 11,8% загальної чисельності робітничого класу республіки; пришвидшилась урбанізація регіону Львів перетворився на потужний промисловий центр республіканського рівня, а промислові комплекси з’явилися також у найбільших містах регіону - Станіславі (нині - Івано-Франківськ), Чернівцях, Рівне, Луцьку, Калуші, Стрию, Коломиї, Ужгороді, Мукачевому, Тернополі, Дрогобичі

збільшено роль Західної України в промисловому потенціалі УРСР (якщо у 1940р. підприємства краю становили 4,7% загальної кількості підприємств республіки, то в 1949р. - вже 12,6%. у важкій промисловості ці показники становили відповідно 8,1 та 16,8%, а питома валова вага промислової продукції за цей період збільшилася з 3,1 до 7,2%, а на великих підприємствах –-з 2,4 до 6,4% загальноукраїнських показників); у зв’язку з розвитком промисловості відбулися зміни у соціальній структурі суспільства, протягом четвертої п’ятирічки кількість зайнятих у сільському господарстві зменшилась з 74до 71%. Питома вага робітників краю зросла до 1949р. порівняно з 1940р. з 5,9 до 11,8% загальної чисельності робітничого класу республіки; пришвидшилась урбанізація регіону Львів перетворився на потужний промисловий центр республіканського рівня, а промислові комплекси з’явилися також у найбільших містах регіону - Станіславі (нині - Івано-Франківськ), Луцьку, Калуші, Коломиї, Ужгороді, Мукачевому, Тернополі, Дрогобичі

збільшено роль Західної України в промисловому потенціалі УРСР (якщо у 1940р. підприємства краю становили 4,7% загальної кількості підприємств республіки, то в 1949р. - вже 12,6%. у важкій промисловості ці показники становили відповідно 8,1 та 16,8%, а питома валова вага промислової продукції за цей період збільшилася з 3,1до 7,2%, а на великих підприємствах –-з 2,4 до 6,4% загальноукраїнських показників); у зв’язку з розвитком промисловості відбулися зміни у соціальній структурі суспільства, протягом четвертої п’ятирічки кількість зайнятих у сільському господарстві зменшилась з 74 до 71%. Питома вага робітників краю зросла до 1949р. порівняно з 1940р. з 5,9 до 11,8% загальної чисельності робітничого класу республіки; пришвидшилась урбанізація регіону Львів перетворився на потужний промисловий центр республіканського рівня, а промислові комплекси з’явилися також у найбільших містах регіону - Станіславі (нині - Івано-Франківськ), Чернівцях, Рівне, Луцьку, Калуші, Стрию, Коломиї, Дрогобичі

збільшено роль Західної України в промисловому потенціалі УРСР (якщо у 1940р. підприємства краю становили 4,7% загальної кількості підприємств республіки, то в 1949р. - вже 12,6%. у важкій промисловості ці показники становили відповідно 8,1 та 16,8%, а питома валова вага промислової продукції за цей період збільшилася з 3,1до 7,2%, а на великих підприємствах –-з 2,4 до 6,4% загальноукраїнських показників); у зв’язку з розвитком промисловості відбулися зміни у соціальній структурі суспільства, протягом четвертої п’ятирічки кількість зайнятих у сільському господарстві зменшилась з 74 до 71%. Питома вага робітників краю зросла до 1949р. порівняно з 1940р. з 5,9 до 11,8% загальної чисельності робітничого класу республіки; пришвидшилась урбанізація регіону Львів перетворився на потужний промисловий центр республіканського рівня, а промислові комплекси з’явилися також у найбільших містах регіону - Станіславі (нині - Івано-Франківськ), Чернівцях, Ужгороді, Мукачевому, Тернополі, Дрогобичі

збільшено роль Західної України в промисловому потенціалі УРСР (якщо у 1940р. підприємства краю становили 4,7% загальної кількості підприємств республіки, то в 1949р. - вже 12,6%. у важкій промисловості ці показники становили відповідно 8,1 та 16,8%, а питома валова вага промислової продукції за цей період збільшилася з 3,1 до 7,2%, а на великих підприємствах –-з 2,4 до 6,4% загальноукраїнських показників); у зв’язку з розвитком промисловості відбулися зміни у соціальній структурі суспільства, протягом четвертої п’ятирічки кількість зайнятих у сільському господарстві зменшилась з 74 до 71%. Питома вага робітників краю зросла до 1949р. порівняно з 1940р. з 5,9 до 11,8% загальної чисельності робітничого класу республіки; пришвидшилась урбанізація регіону Львів перетворився на потужний промисловий центр республіканського рівня, а промислові комплекси з’явилися також у найбільших містах регіону - Станіславі (нині - Івано-Франківськ), Чернівцях, Рівне, Луцьку, Калуші, Стрию, Коломиї, Ужгороді, Мукачевому

польським урядом була розроблена операція «Дніпро» 

польським урядом була розроблена операція «Варшава» 

польським урядом була розроблена операція «Стир»  

польським урядом була розроблена операція «Люблін» 

польським урядом була розроблена операція «Вісла»

починаючи з квітня 1953 р. 

починаючи з січня 1953 р. 

починаючи з березня 1954 р. 

починаючи з лютого 1953 р. 

починаючи з березня 1953 р. 

59 тис. в'язнів (переважно представників української інтелігенції)

55 тис. в'язнів (переважно представників української інтелігенції)

57 тис. в'язнів (переважно представників української інтелігенції)

54 тис. в'язнів (переважно представників української інтелігенції)

50 тис. в'язнів (переважно представників української інтелігенції)

1940-х - на початку 1950-х років, коли внаслідок розвитку освіти значно збільшилась кількість кваліфікованих місцевих кадрів, які здатні були займати керівні посади, ця дискримінація негативно вплинула на взаємини партійно-державних структур та жителів західних областей України, сприяла замороженню збройного протистояння у регіоні

1940-х - наприкінці 1950-х років, коли внаслідок розвитку освіти значно збільшилась кількість кваліфікованих місцевих кадрів, які здатні були займати керівні посади, ця дискримінація негативно вплинула на взаємини партійно-державних структур та жителів західних областей України, сприяла продовженню збройного протистояння у регіоні

1940-х - у середині 1950-х років, коли внаслідок розвитку освіти значно збільшилась кількість кваліфікованих місцевих кадрів, які здатні були займати керівні посади, ця дискримінація негативно вплинула на взаємини партійно-державних структур та жителів західних областей України, сприяла продовженню збройного протистояння у регіоні

1940-х - на початку 1950-х років, коли внаслідок розвитку освіти значно збільшилась кількість кваліфікованих місцевих кадрів, які здатні були займати керівні посади, ця дискримінація негативно вплинула на взаємини партійно-державних структур та жителів західних областей України, сприяла продовженню збройного протистояння у регіоні

1940-х - на початку 1950-х років, коли внаслідок розвитку освіти значно збільшилась кількість кваліфікованих місцевих кадрів, які здатні були займати керівні посади, ця дискримінація негативно вплинула на взаємини партійно-державних структур та жителів західних областей України, сприяла зупинці збройного протистояння у регіоні

49 % від довоєнного рівня

69 % від довоєнного рівня

79 % від довоєнного рівня

74 % від довоєнного рівня

59 % від довоєнного рівня

було створено 6200 колгоспів і 237 МТС

було створено 7270 колгоспів і 237 МТС

було створено 7200 колгоспів і 237 МТС

було створено 7260 колгоспів і 237 МТС

було створено 7290 колгоспів і 237 МТС

27 липня 1944 р. та 16 серпня 1945 р. західний кордон УРСР проходив у загальних рисах по лінії Керзона, що означало, що українські етнічні землі (Лемківщина, Надсяння, Підляшшя, Холмщина - так зване Закерзоння) опинилися в складі Польщі, на цих територіях проживало майже 760 тис. українців.

27 липня 1944 р. та 16 серпня 1945 р. західний кордон УРСР проходив у загальних рисах по лінії Керзона, що означало, що українські етнічні землі (Лемківщина, Надсяння, Підляшшя, Холмщина - так зване Закерзоння) опинилися в складі Польщі, на цих територіях проживало майже 770 тис. українців

27 липня 1944 р. та 16 серпня 1945 р. західний кордон УРСР проходив у загальних рисах по лінії Керзона, що означало, що українські етнічні землі (Лемківщина, Надсяння, Підляшшя, Холмщина - так зване Закерзоння) опинилися в складі Польщі, на цих територіях проживало майже 700 тис. українців

27 липня 1944 р. та 16 серпня 1945 р. західний кордон УРСР проходив у загальних рисах по лінії Керзона, що означало, що українські етнічні землі (Лемківщина, Надсяння, Підляшшя, Холмщина - так зване Закерзоння) опинилися в складі Польщі, на цих територіях проживало майже 600 тис. українців

27 липня 1944 р. та 16 серпня 1945 р. західний кордон УРСР проходив у загальних рисах по лінії Керзона, що означало, що українські етнічні землі (Лемківщина, Надсяння, Підляшшя, Холмщина - так зване Закерзоння) опинилися в складі Польщі, на цих територіях проживало майже 800 тис. українців