на початку 1944р.

на початку 1945р.

на початку 1947р.

на початку 1948р.

на початку 1946р.

Тегеранській конференції 28 листопада – 1 грудня 1943 р. в ході дискусії про кордони післявоєнної Польщі

Ялтинській конференції в травні 1945 р. в ході дискусії про кордони післявоєнної Польщі

Ялтинській конференції в лютому 1945 р. в ході дискусії про кордони післявоєнної Польщі

Потсдамській конференції липень – серпень 1945 р. в ході дискусії про кордони післявоєнної Польщі

Ялтинській конференції в березні 1945 р. в ході дискусії про кордони післявоєнної Польщі

30 676 загиблими, в тому числі: співробітників МДБ - 687, співробітників МВС - 1 864, військовослужбовців внутрішніх військ, прикордонних військ та збройних сил – 3 199, бійців винищувальних батальйонів – 2 590, представників структур радянської влади та партійних органів – 2 939

40 676 загиблими, в тому числі: співробітників МДБ - 687, співробітників МВС - 1864, військовослужбовців внутрішніх військ, прикордонних військ та збройних сил - 3199, бійців винищувальних батальйонів - 2590, представників структур радянської влади та партійних органів - 2939

38 676 загиблими, в тому числі: співробітників МДБ - 687, співробітників МВС - 1864, військовослужбовців внутрішніх військ, прикордонних військ та збройних сил - 3199, бійців винищувальних батальйонів - 2990, представників структур радянської влади та партійних органів - 2739

30 676 загиблими, в тому числі: співробітників МДБ - 787, співробітників МВС - 1 869, військовослужбовців внутрішніх військ, прикордонних військ та збройних сил – 3 499, бійців винищувальних батальйонів - 2 590, представників структур радянської влади та партійних органів - 2439

30 676 загиблими, в тому числі: співробітників МДБ - 987, співробітників МВС - 1 864, військовослужбовців внутрішніх військ, прикордонних військ та збройних сил - 4199, бійців винищувальних батальйонів - 2790, представників структур радянської влади та партійних органів - 2839

65 534 особи, засуджені за членство в ОУН чи УПА, водночас для послаблення націоналістичного руху агентом КДБ Богданом Сташинським  15 жовтня 1957 р. в Мюнхені було вбито Голову Проводу ОУН Степана Бандеру

65 534 особи, засуджені за членство в ОУН чи УПА, водночас для послаблення націоналістичного руху агентом КДБ Богданом Сташинським  15 жовтня 1958 р. в Мюнхені було вбито Голову Проводу ОУН Степана Бандеру

65 534 особи, засуджені за членство в ОУН чи УПА, водночас для послаблення націоналістичного руху агентом КДБ Богданом Сташинським  15 жовтня 1955 р. в Мюнхені було вбито Голову Проводу ОУН Степана Бандеру

65 534 особи, засуджені за членство в ОУН чи УПА, водночас для послаблення націоналістичного руху агентом КДБ Богданом Сташинським  15 жовтня 1956 р. в Мюнхені було вбито Голову Проводу ОУН Степана Бандеру

65 534 особи, засуджені за членство в ОУН чи УПА, водночас для послаблення націоналістичного руху агентом КДБ Богданом Сташинським  15 жовтня 1959 р. в Мюнхені було вбито Голову Проводу ОУН Степана Бандеру

з вересня 1947 р., польська влада перейшла до насильства, політики відкритого терору проти української національної меншини

з вересня 1948 р., польська влада перейшла до насильства, політики відкритого терору проти української національної меншини

з вересня 1946 р., польська влада перейшла до насильства, політики відкритого терору проти української національної меншини

з травня 1945 р., польська влада перейшла до насильства, політики відкритого терору проти української національної меншини

з вересня 1945 р., польська влада перейшла до насильства, політики відкритого терору проти української національної меншини

станом на 1 січня 1946 р. уже 859 священників з 1294 (тобто 64 %) підтримували її

станом на 1 січня 1946 р. уже 859 священників з 1294 (тобто 66 %) підтримували її

станом на 1 січня 1946 р. уже 859 священників з 1294 (тобто 60 %) підтримували її

станом на 1 січня 1946 р. уже 859 священників з 1294 (тобто 56 %) підтримували її

станом на 1 січня 1946 р. уже 859 священників з 1294 (тобто 63 %) підтримували її

1944-1945рр.

1943-1944рр.

1942-1943рр.

1941-1942рр.

1940-1941рр.

частина повстанців повернулась до місць свого проживання, частина перейшла на територію Румунії та Чехословаччини

частина повстанців повернулась до місць свого проживання, частина перейшла на територію Польщі та Румунії

частина повстанців повернулась до місць свого проживання, частина перейшла на територію Болгарії та Чехословаччини

частина повстанців повернулась до місць свого проживання, частина перейшла на територію Польщі та Угорщини

частина повстанців повернулась до місць свого проживання, частина перейшла на територію Польщі та Чехословаччини

у 1946-1947рр.

у 1945-1946рр.

у 1947-1948рр.

у 1944-1945рр.

у 1948-1949рр.

виселено лише близько половини запланованої кількості українців - понад 26 тис. осіб

виселено лише близько половини запланованої кількості українців - понад 22 тис. осіб

виселено лише близько половини запланованої кількості українців - понад 29 тис. осіб

виселено лише близько половини запланованої кількості українців - понад 23 тис. осіб

виселено лише близько половини запланованої кількості українців - понад 27 тис. осіб