запроваджувалась комендантська година, проведений перепис населення, що значно ускладнило дії ОУН

запроваджувалась патрульна година, проведений перепис населення, що значно ускладнило дії УПА

запроваджувалась політична година, проведений перепис населення, що значно ускладнило дії УПА

запроваджувалась комендантська година, проведений аналіз населення, що значно ускладнило дії УПА

запроваджувалась комендантська година, проведений перепис населення, що значно ускладнило дії УПА

питома вага виробленого в Україні чавуну становила 47,8 %, сталі - 30,6 %, залізної руди - 53 % тощо

питома вага виробленого в Україні чавуну становила 77,8 %, сталі - 30,6 %, залізної руди - 63 % тощо

питома вага виробленого в Україні чавуну становила 47,8 %, сталі - 70,6 %, залізної руди - 73 % тощо

питома вага виробленого в Україні чавуну становила 49,8 %, сталі - 38,6 %, залізної руди - 53 % тощо

питома вага виробленого в Україні чавуну становила 47,8 %, сталі - 30,6 %, залізної руди - 59 % тощо

59%, на 1-3місяці скорочені нормативні терміни їх здачі, введено підвищене оподаткування доходів господарств залежно від їх розмірів, скасовувались усі пільги через це внаслідок податкового тиску вести індивідуальне господарство стало економічно невигідно

50%, на 1-3місяці скорочені нормативні терміни їх здачі, введено підвищене оподаткування доходів господарств залежно від їх розмірів, скасовувались усі пільги через це внаслідок податкового тиску вести індивідуальне господарство стало економічно невигідно

58%, на 1-3місяці скорочені нормативні терміни їх здачі, введено підвищене оподаткування доходів господарств залежно від їх розмірів, скасовувались усі пільги через це внаслідок податкового тиску вести індивідуальне господарство стало економічно невигідно

60%, на 1-3місяці скорочені нормативні терміни їх здачі, введено підвищене оподаткування доходів господарств залежно від їх розмірів, скасовувались усі пільги через це внаслідок податкового тиску вести індивідуальне господарство стало економічно невигідно

56%, на 1-3місяці скорочені нормативні терміни їх здачі, введено підвищене оподаткування доходів господарств залежно від їх розмірів, скасовувались усі пільги через це внаслідок податковоготиску вести індивідуальне господарство стало економічно невигідно

8 березня 1950р.

5 березня 1950р.

7 березня 1950р.

9 березня 1950р.

10 березня 1950р.

радикальні члени і утворили відверто націоналістичну Народну українську партію (НУП) на чолі з Міхновським

радикальні члени і утворили відверто консервативну Народну українську партію (НУП) на чолі з Міхновським

радикальні члени і утворили відверто робітничу Народну українську партію (НУП) на чолі з Міхновським

радикальні члени і утворили відверто ліберальну Народну українську партію (НУП) на чолі з Міхновським

радикальні члени і утворили відверто націоналістичну Народну українську партію (НУП) на чолі з Петлюрою

березні 1917 р.

травні 1917 р.

лютому 1917 р.

квітні 1917 р.

січні 1917 р.

23 лютого 1905 р. близько 3 тис. селян на підводах під’їхали до Хутора Михайлівського (нині Сумщина) і, щоб «зрівняти в одне становище мужиків і панів», розгромили маєток Терещенка, майно розібрали і спалили цукровий завод

20 лютого 1904 р. близько 3 тис. селян на підводах під’їхали до Хутора Михайлівського (нині Сумщина) і, щоб «зрівняти в одне становище мужиків і панів», розгромили маєток Терещенка, майно розібрали і спалили цукровий завод

27 лютого 1905 р. близько 3 тис. селян на підводах під’їхали до Хутора Михайлівського (нині Сумщина) і, щоб «зрівняти в одне становище мужиків і панів», розгромили маєток Терещенка, майно розібрали і спалили цукровий завод

28 лютого 1907 р. близько 3 тис. селян на підводах під’їхали до Хутора Михайлівського (нині Сумщина) і, щоб «зрівняти в одне становище мужиків і панів», розгромили маєток Терещенка, майно розібрали і спалили цукровий завод

21 лютого 1905 р. близько 9 тис. селян на підводах під’їхали до Хутора Михайлівського (нині Сумщина) і, щоб «зрівняти в одне становище мужиків і панів», розгромили маєток Терещенка, майно розібрали і спалили цукровий завод

таборах, додати кількість репресованих селян (тільки під час колективізації з України було виселено 2,2 млн. чол.), мільйонні жертви голодоморів 1921-1923, 1932-1933 років, а також депортованих

таборах, додати кількість репресованих селян (тільки під час колективізації з України було виселено 1,8 млн. чол.), мільйонні жертви голодоморів 1921-1923, 1932-1933 років, а також депортованих

таборах, додати кількість репресованих селян (тільки під час колективізації з України було виселено 1,7 млн. чол.), мільйонні жертви голодоморів 1921-1923, 1932-1933 років, а також депортованих

таборах, додати кількість репресованих селян (тільки під час колективізації з України було виселено 1,2 млн. чол.), мільйонні жертви голодоморів 1921-1923, 1932-1933 років, а також депортованих

таборах, додати кількість репресованих селян (тільки під час колективізації з України було виселено 1,9 млн. чол.), мільйонні жертви голодоморів 1921-1923, 1932-1933 років, а також депортованих

близько 19 політичних партій, які до того ж відображали дуже різноманітні політичні традиції «австрійських» українців Східної Галичини на противагу «російським» українцям Волині, Полісся, Холмщини

близько 17 політичних партій, які до того ж відображали дуже різноманітні політичні традиції «австрійських» українців Східної Галичини на противагу «російським» українцям Волині, Полісся, Холмщини

близько 12 політичних партій, які до того ж відображали дуже різноманітні політичні традиції «австрійських» українців Східної Галичини на противагу «російським» українцям Волині, Полісся, Холмщини

близько 15 політичних партій, які до того ж відображали дуже різноманітні політичні традиції «австрійських» українців Східної Галичини на противагу «російським» українцям Волині, Полісся, Холмщини

близько 22 політичних партій, які до того ж відображали дуже різноманітні політичні традиції «австрійських» українців Східної Галичини на противагу «російським» українцям Волині, Полісся, Холмщини

1,1 млн. селян, переважно з Полтавської, Чернігівської, Київської та Харківської губерній

1,3 млн. селян, переважно з Полтавської, Чернігівської, Київської та Харківської губерній

1,2 млн. селян, переважно з Полтавської, Чернігівської, Київської та Харківської губерній

1 млн. селян, переважно з Полтавської, Чернігівської, Київської та Харківської губерній

1,4 млн. селян, переважно з Полтавської, Чернігівської, Київської та Харківської губерній