Емпіричне вивчення явищ в лабораторії відрізняється від природних умов, тому емпірики пізнають не справжній світ, а його сурогат.

В досвіді ми спостерігаємо лише окремі явища, а причинний зв’язок між ними не даний безпосередньо в досвіді, тому його неможливо обґрунтувати емпірично

Дослідники в попередні епохи не раз припускалися помилок, встановлюючи причини явищ, тож не існує гарантії, що ми теж не помиляємося

Нерідко явища природи зумовлені не однією, а багатьма причинами, про які ми можемо й не здогадуватися

Культ праці

Прагнення відійти від земних справ задля служіння Богу

Раціональне пізнання, віра в прогрес

Пошук містичного одкровення

Зберігала панівне становище

Трансформувалась, набувши не буквального, а метафоричного характеру

Дедалі більше витіснялась науковою

Розширювалась під впливом наукового знання

Критично, вони вважали схоластичний метод хибним і шукали альтернативу

Позитивно, вони запозичували звідти багато ідей

Вони вважали, що схоластику потрібно доповнити іншими методами

Вони вважали, що схоластика має застосовуватися в освіті, при передачі вже відомих знань, а при пошуку нового знання слід спиратись на інші методи

Вивчення праць попередників

Раціональну дедукцію

Спостереження і експеримент

Містичне споглядання

Культура властива доісторичним народам, а цивілізація – історичним

Цивілізація – це період загибелі культури

Вони тотожні

Цивілізація – це вершина культури

Приблизно таким самим

Загалом нижчим

На той час ісламська цивілізація ще не виникла

Загалом вищим

Які основні принципи логічного доведення

Скільки разів на день повинен молитися правовірний

Що стається з грішниками після смерті

Яких моральних принципів людина повинна дотримуватись

Намагання прожити своє життя якомога продуктивніше

Досягнення нірвани, звільнення від бажань

Підготовка до достойного життя в наступному переродженні

Досягнення містичного одкровення

Ретельніше розроблене, з детальнішою регламентацією всіх сторін життя громадян

Більш демократичним, з більшим акцентом на інтереси індивіда, а не держави

Більш тоталітарним, служіння державі Арістотель розглядав як головну мету індивіда

Зверненим у минуле, з ідеалізацією традицій старовини