складний вольовий процес, у якому надається перевага одній альтернативі при відмові від іншої;

незалежність дій від чужої волі.

вільний, усвідомлений людиною і санкціонований її совістю вибір ціннісно-смислових засад, життєвих орієнтирів та визначення на цій основі позицій власного буття;

здатність людини до вибору мети діяльності і зусилля, необхідні для її втілення;

Р. Декарта;

Б. Спінози;

Т. Гоббса;

знаряддєво-трудової;

натуралістичної;

психоаналітичної;

сукупність стабільних рис індивідуального характеру;

усталеність характеру того або іншого явища;

місце перебування, постійне житло.

все те, що стосується людської вдачі, характеру;

здатність людини критично осмислювати свої вчинки і переживати їх, емоційно реагувати на власні оцінки;

прояв совісті назовні, симптом її наявності у людини;

почуття відповідальності перед належним.

автономна, інтимна, прихована від оточуючих людей діяльність свідомості;

совість є природжена душевна сила, яка ніколи не спить і яка не створена довільно; особистість носить в собі почуття совісті незалежно від умов, в яких вона живе;

почуття совісті апріорного походження;

совість є продуктом історичного розвитку людства і залежить від моральності, яка існує в даному суспільстві.

совість не є дещо, що набувається, придбається; кожна людина як моральна істота має в собі совість від народження, як представницю Бога, який судить усередині нас;

моралі

етики

моральності;

філософії

Г. Гегелю;

Л. Фейербаху;

Б. Спінозі;

Ф. Енгельсу.

Фрідріха Енгельса.

Бенедикта Спінози;

Людвіга Фейєрбаха;

Іммануїла Канта;

Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейербаха, К. Маркса, Ф. Енгельса;

В. Дільтея, К.-Г. Юнга, Й. Хейзінги, Р. Гардіні, М. Хайдеггера.

Демокріта, Сенеки, Епіктета, Т. Гоббса, Б. Спінози, О. Шпенглера;

М. Штірнера, А. Шопенгауера, Е. Гартмана, Ф. Ніцше;