Жінка 61 року звернулась до лікаря зі скаргами на прогресуючу слабкість, зниження маси тіла, періодичні закрепи; при лабораторному обстеженні: Hb 104 г/л, MCV 102 фл, вітамін B12 знижений, гомоцистеїн підвищений; однак лікар звертає увагу, що пацієнтка тривалий час приймає метформін та інгібітори протонної помпи; з урахуванням патогенезу, який механізм є найбільш ймовірним у розвитку даного стану?

Пацієнт 58 років із болем у грудях протягом 3 годин звернувся до лікаря; перший тропонін негативний; ЕКГ без значущих змін; клініка підозріла на гострий коронарний синдром; лікар розуміє обмеження раннього визначення тропоніну; яка наступна дія є найбільш правильною?

Чоловік 50 років звернувся до лікаря зі скаргами на хронічний кашель, прогресуючу задишку; курить понад 25 років; при спірометрії — зниження ОФВ1/ФЖЄЛ; однак лікар звертає увагу, що після інгаляції бронхолітика показники майже не покращуються; з урахуванням клініки та функціональних тестів, який діагноз є найбільш імовірним?

Чоловік 37 років звернувся зі скаргами на підвищення температури тіла до 39°C протягом 5 днів, кашель із невеликою кількістю іржавого мокротиння, біль у правій половині грудної клітки, який посилюється при глибокому диханні; при фізикальному обстеженні визначається притуплення перкуторного звуку в нижніх відділах правої легені, бронхіальне дихання та локальна крепітація; водночас лікар звертає увагу, що у пацієнта відсутні ознаки значного випоту (відсутність різкого ослаблення дихання), а лабораторно — лейкоцитоз із нейтрофільозом; з урахуванням патофізіології, яке пояснення аускультативних змін є найбільш точним?

Чоловік 54 років, який перебуває на обліку у сімейного лікаря з приводу артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу, звернувся до амбулаторії зі скаргами на інтенсивний стискаючий біль за грудиною, що триває близько 1 години, супроводжується задишкою, холодним потом і страхом смерті; при огляді: АТ 90/60 мм рт. ст., ЧСС 110/хв, SpO₂ 92%; ЕКГ, виконана в амбулаторії, демонструє елевацію сегмента ST у відведеннях II, III, aVF; у закладі наявний лікар та середній медперсонал, але відсутні умови для проведення реперфузійної терапії (тромболізису не проводять через відсутність затвердженого локального протоколу та відповідного забезпечення), при цьому пацієнт перебуває у свідомості, орієнтований, однак після пояснення необхідності негайної госпіталізації категорично відмовляється від виклику екстреної медичної допомоги, мотивуючи це негативним попереднім досвідом госпіталізації, і наполягає на амбулаторному лікуванні; лікар розуміє високий ризик летального наслідку та юридичні наслідки бездіяльності, але також враховує право пацієнта на відмову від медичного втручання; з урахуванням чинних принципів організації медичної допомоги, прав пацієнта та юридичної відповідальності лікаря, яка тактика є найбільш правильною?

Жінка 39 років звернулась зі скаргами на слабкість, кровоточивість ясен; лабораторно: тромбоцити 50×10⁹/л, гемоглобін у нормі, лейкоцити в нормі; лікар проводить диференціацію між імунною тромбоцитопенією та апластичною анемією; який лабораторний показник найбільше свідчить на користь першого діагнозу?

Пацієнт 56 років звернувся зі скаргами на біль у правому підребер’ї, жовтяницю; біохімія: білірубін значно підвищений за рахунок прямої фракції, лужна фосфатаза значно підвищена, АЛТ/АСТ помірно підвищені; лікар проводить диференціацію між гепатоцелюлярним та холестатичним синдромом; який варіант є найбільш імовірним?

Жінка 55 років звернулась до лікаря зі скаргами на тривалу печію, що посилюється після їжі та в положенні лежачи, епізоди нічного кашлю, відчуття кислого присмаку в роті, однак також відзначає періодичні труднощі при ковтанні твердої їжі протягом останніх 2 місяців; в анамнезі — ожиріння, тривале вживання НПЗП; об’єктивно без суттєвих змін; лікар розглядає діагноз гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, однак наявність одного з симптомів змушує змінити тактику ведення; який саме симптом є «тривожним» і вимагає негайного дообстеження?

Пацієнт 60 років із фібриляцією передсердь постійно приймає варфарин; звернувся зі скаргами на носові кровотечі; лабораторно МНВ 4,8; гемодинамічно стабільний; відсутні ознаки масивної кровотечі; яка тактика є найбільш обґрунтованою на амбулаторному етапі?

Пацієнт 47 років із ожирінням та цукровим діабетом 2 типу проходить УЗД органів черевної порожнини; виявлено збільшення печінки з підвищеною ехогенністю без ознак портальної гіпертензії або вузлових утворень; біохімічно — помірне підвищення АЛТ та АСТ; лікар проводить диференціацію між некалькульозним холециститом, вірусним гепатитом та метаболічним ураженням печінки; який діагноз є найбільш імовірним?