• ранній Людвіг Вітгенштейн

• Бертран Рассел

• Джон Остін

• Ганс-Георг Гадамер

• Ернст Касірер

• Рудольф Карнап

• пізній Людвіг Вітгенштейн

• Юрген Габермас

• Едмунд Гуссерль

• Мартін Гайдеггер

• обгрунтування

  залежності знань людини від мовних засобів, які вона використовує

• аналіз

  мовної діяльності, способів вживання природної мови, виявлення її смислового

  багатства

• розрізнення

  мови і метамови з орієнтацією на аналіз мови науки, смислу і значення, зв’язок

  між мовою і дійсністю (референція)

• виявлення

  початкових смислів, що містяться у мові як культурно-історичному явищі, мова як

  текст і як комунікація, проблеми інтерпретації та розуміння

• мова як

  текст, що викликає почуття - від задоволення і насолоди до болю і страждання;

  універсальне середовище людської чуттєвості

• мова -

  знаковий вираз роботи свідомості як безперервного потоку

• засіб

  вираження певних станів організму, у т.ч. емоцій

• зростання

  рівня освіченості і залученості до кращих зразків людської діяльності

• виступає засобом

  вираження і передачі

  змісту думки у ході пізнання

• забезпечує

  здатність називати речі і явища

• дозволяє описувати реальний стан речей

• забезпечення

  можливості критикувати описи дійсності з точки зору регулятивної ідеї істини

• викликає

  образне мислення і підказує художні образи

• збереження

  різноманітної інформації, у т.ч. про речі, які вийшли з ужитку, та явища, що

  припинили своє існування

• система

  об'єктивно існуючих і соціально закріплених знаків, які мають значення, а також

  засобів та правил мовлення

• відношення

  між значенням мовного виразу та об'єктивно існуючим предметом (чи станом

  справ), на який вказує цей вираз

• переосмислення

  поняття мови та її ролі, прагнення вирішувати філософські проблеми через аналіз

  мови

• мова, що

  формується в ході соціокультурного розвитку людей і використовується для

  спілкування

• залежність

  сприйняття світу і процесу пізнання від структури природної мови

• завершена

  система міжособистісної комунікації, що підпорядковується своїм внутрішнім

  правилам і домовленостям

• мова, в

  якій для втілення певних цілей були спеціально розроблені лексика, фонетика і

  граматика

• універсальна

  мова, до якої висувається вимога, щоб слово завжди мало одне і те саме значення

  у різних контекстах

Світ 1:

Світ 2: