• розчинення Бога у природі

• вчення про всезагальну причинність

• зведення ролі Бога виключно до ролі першодвигуна

• властивість субстанції, без якої вона не могла б існувати

• першооснова і першопричина усього існуючого

• одна із безлічі ієрархічно та гармонійно організованих субстанцій

• перехідна властивість речей, через які проявляється субстанція

• Бог як  єдність протилежностей, що  містить у собі потенцію  природи у згорнутому вигляді

• Всесвіт є єдиним безкінечним і  нерухомим тілом у безкінечному просторі

• доля (фортуна) могутня, але їй може протистояти доблесть (вірту)

• протиставлення університетської (схоластичної) вченості та власного "невігластва" (гуманістичної освіченості)

• філософія починається зі здивування, розвивається у ході дослідження, а завершується незнанням

• за наявності приватної власності правильна і успішна організація державних справ навряд чи є можливою

• книга природи написана буквами математичних фігур

органiцизм

скептицизм

геліоцентризм

діалектика

утопiя

натурфiлософський

неоплатонiчний

гуманiстичний

підкреслюється відносність людського пізнання, неможливість формального

обґрунтування знання, залежність пізнання від різних умов

щастя вбачається у

свободi від пристрастей, в душевному спокої, життя визначається

долею

розробляється вчення про

Єдине та ієрархічну будову буття в контексті вчення про еманацію

матеріалістичний напрям

у давньогрецькій i давньоримський філософії, названий від імені його засновника,  який розумів філософію як  розумну діяльність, що дозволяє досягти щасливого i безтурботного життя