Емоція → придушення емоції → уникнення ситуації → припинення спілкування.

Усвідомлення емоції → пауза → аналіз ситуації → вибір конструктивної реакції.

Емоція → негайна реакція → оцінка іншої людини → конфлікт.

Воно дозволяє завжди виправдовувати поведінку іншої людини.

Воно допомагає обрати адекватний спосіб взаємодії та не зводити проблему лише до оцінки особистості.

Воно дозволяє уникати встановлення правил і вимог.

Пошук конструктивного способу вирішення конфліктної ситуації.

Аналіз причин поведінки учня перед вибором способу реагування.

Автоматична емоційна реакція на складну поведінку учня без спроби усвідомити власний стан.

Перекладання відповідальності за дисципліну на самого учня.

Ігнорування проблемної поведінки.

Поєднання регуляції поведінки з розумінням психологічного стану учня.

Людина отримує можливість усвідомлено обрати спосіб поведінки.

Людина перестає відчувати емоції.

Людина автоматично погоджується з іншою стороною конфлікту.

Мовчки припинити спілкування з колегою.

Визнати власну емоційну реакцію та спробувати з'ясувати, що саме не влаштовує колегу.

«Сам на себе подивись! Ти теж постійно помиляєшся».

Тому що важливо не уникати емоцій, а усвідомлювати їх і вміти регулювати власну реакцію.

Тому що негативні емоції завжди потрібно відкрито демонструвати

Тому що емоції взагалі не впливають на поведінку людини

Не реагувати на поведінку учня, щоб уникнути конфлікту.

Зупинити небажану поведінку, не принижуючи учня, і спробувати зрозуміти причину ситуації.

Публічно вказати учневі на його невихованість.

Саморегуляція.

Емпатія.

Соціальна адаптація.

Уміння розуміти себе й інших людей та відповідно керувати власною поведінкою і взаємодією.

Здатність уникати конфліктів і погоджуватися з думкою інших людей.

Уміння завжди контролювати емоції та ніколи не проявляти негативних почуттів.