у травні 1848 р. українці

Галичини створюють у Львові власний орган – Головну руську раду на противагу

польській Центральній раді народовій

під проводом Л. Кобилиці «холерні бунти» селян

Закарпаття впродовж 1848–1849 рр. набули організованого характеру; учасниками

було висунуто чіткі економічні вимоги

демократизація

суспільного життя імперії під час революції 1848 -1849 років сприяла

виданню Я. Головацьким альманаху «Русалка Дністровая»

унаслідок утисків

влади, в парламенті імперії, скликаному в липні 1848 р., українці не мали

жодного депутата, це спричинило Львівське збройне повстання

Галичина та Закарпаття об’єднувалися в край – Королівство

Галіції і Лодомерії

посилився вплив українських політичних партій,

лояльних до Габсбургів

українці здобули перший досвід діяльності в

австрійському парламенті

змінилося

правове становище українського селянства та греко-католицької церкви

Жовтоводська,

Корсунська

Пилявецька,

Зборівська

Корсунська,

Пилявецька

«Пунктів

заспокоєння руського народу» (1632 р.)

Віленського

перемир’я (1656 р.)

«Ординації Війська

Запорозького…» (1638 р.)

Литовського в єдину федеративну державу – Річ

Посполиту

спільні воєнні дії

військ Великого князівства Литовського та

Польського королівства проти

рицарів-хрестоносців Тевтонського ордену

шлюб литовського князя та польської королеви за умови прийняття Великим

князівством Литовським католицизму

відновлення у

складі Великого князівства Литовського Київського

та Волинського удільних

князівств на чолі з представниками литовської

Приборкавши

повстання деревлян, княгиня Ольга регламентувала стягнення данини, встановивши

її розміри та пункти збору

«Скіфо-сарматська

доба»

«Ювелірні

шедеври Київської Русі»

«Язичництво давніх

слов’ян»