? як у термінології античної етики  іменується ідейний напрям, що визнає критерієм моральності й основою поведінки людини  її прагнення до досягнення щастя, процвітання, блаженства :

? вкажіть, яка з наведених шкіл античної філософії наголошувала на загальній мінливості буття, і трактувала термін "Логос" як певний "всезагальний універсальний закон; вічну та всюдисущу необхідність; причинність, яка зумовлює постійні зміни, включно із боротьбою протилежностей і переходом у різні якісні стани; вічний рух, потік". - Це :

? яка з античних філософських шкіл стояла на позиціях, що "суще, буття - це те, що Є завжди", на противагу твердженням, що "буття - є вічне становлення, течія, зміна, вічний розвиток за законами Логоса, тобто всезагальної необхідності" :

? вкажіть, яка з названих шкіл античної філософії наголошувала на стійкості буття, а також увійшла в історію світової думки тим, що ввела тезу "мислиме лише суще, "небуття" ж неможливо ані пізнати, ані осмислити, ані висловити" :

? який з античних мислителів стверджував, що все існуюче "ненароджене, споконвічне (ніким не створене), не зазнає загибелі, незнищуване, цілісне і закінчене, абсолютне ..." :

? яким терміном позначається в логіці ситуація, коли два взаємовиключні (суперечливі) судження виявляються рівною мірою доказовими (наприклад: "Кожна складна субстанція складається з простих частин" — "Не існує нічого простого") :

? як іменується одна з апорій Зенона, що містить таке твердження: "Щоб подолати шлях, треба спершу подолати половину шляху, а щоб подолати половину шляху, треба спершу подолати половину половини, і так до нескінченності..." :

? назвіть філософську школу, представники якої, серед іншого, намагалися осмислити існування певної "світової гармонії", у якій полягає закон світобудови, уявляючи її як "єдність у множині та множину в єдності" (водночас вони бачили прямий - хоча й не завжди очевидний - зв'язок між такими сферами, як, наприклад, музика і математика) :

? як іменується парадоксальне розмірковування, що фіксує логічну суперечність між двома теоретичними судженнями (з рівноправним обґрунтуванням) у тезово-антитезовій формі :

? хто з філософів першим висловив думки, що "мислити і бути - це одне й те саме" ; що "у Буття немає ані минулого, ані майбутнього. Буття є чисте теперішнє, сьогодення. Воно нерухоме, однорідне, цілковите, абсолютне, обмежене...".  Це, як вважається, був :