Завдання відкритого типу (написання тексту на визначену тему). Прослухайте аудіозапис і максимально повно (докладно) запишіть почуте, висловивши свою позицію щодо теми тексту. Обсяг створеного тексту має становити 100–150 слів. Під час іспиту аудіозапис буде повторений двічі з паузою у 1,5 хвилини.  хвилини. 

Завдання відкритого типу (написання тексту на визначену тему). Прослухайте аудіозапис і максимально повно (докладно) запишіть почуте, висловивши свою позицію щодо теми тексту. Обсяг створеного тексту має становити 100–150 слів. Аудіозапис буде повторений двічі з паузою у 1,5 хвилини. 

Іван Франко

Упродовж своєї понад 40-літньої творчої активності Франко надзвичайно плідно працював як оригінальний письменник (поет, прозаїк, драматург) і перекладач, літературний критик і публіцист, багатогранний науковець — літературо-, мово-, перекладо- й мистецтвознавець, етнолог і фольклорист, історик, соціолог, політолог, економіст, філософ. Франко знав 19 мов. Його творчий доробок, написаний українською (більшість текстів), польською, німецькою, російською, болгарською, чеською мовами, за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів. Усього за життя Франка окремими книгами і брошурами було понад 220 видань. Він був одним із перших професійних українських письменників, тобто заробляв на життя літературною працею.

Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року у селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в родині заможного сільського коваля – Якова Франка. Батька не стало, коли Іванові – найстаршому серед дітей, було 9 років. Мати вийшла заміж удруге за Григорія Гаврилика – він добре опікував дітей, Франко упродовж усього свого життя підтримував з ним дружні стосунки, навіть після смерті матері. Залишившись без батьків, Іван був змушений заробляти собі на життя репетиторством. Попри те, що ріс молодий Франко сиротою, він ще у 1864-му почав здобувати ґрунтовну освіту. 

Навчаючись у Дрогобицькій гімназії імені Франца-Йосифа, Франко виявляв феноменальні розумові здібності: міг майже дослівно повторити товаришам лекції викладачів, знав напам’ять усього "Кобзаря", читав багато творів європейських класиків. Перебуваючи ще у стінах гімназії, у віці 15 років, здійснив переклад творів античних авторів – Софокла і Евріпіда. А ще наполегливо студіював  культурологічні, історіософські праці, популярні книжки на природничі теми, писати вірші, прозу та перші п’єси. Тоді ж почав комплектувати власну бібліотеку, яка налічувала майже 500 книжок українською та іншими європейськими мовами. Усього його бібліотека налічувала 12 тисяч примірників. 

Восени 1875 року Іван Франко вступив на філософський факультет Львівського університету – вивчав, насамперед, класичну філологію та українську мову й літературу. Брав участь у діяльності студентського громадсько-культурного товариства "Академический кружок", був його бібліотекарем. Саме тоді ж почав друкуватися в журналі «Друг», а згодом увійшов до складу його редакційного комітету. Він був активним учасником молодіжних гуртків та громадських організацій, де відбувалися дискусії про проблеми й несправедливість суспільного ладу, і цим привернув до себе увагу поліції. 

У 1877 році за чиїмось доносом його заарештували й кинули за ґрати. Загалом Іван Франко через свою політично-громадську діяльність був ув'язнений австрійською владою 4 рази. Після першого арешту «неблагонадійного» студента виключили зі Львівського університету, перед ним закрили двері деякі наукові та літературні товариства. Поновити навчання в університеті Франкові вдалося лише на деякий час у 1878 році. Повну вищу освіту, необхідну для докторату, він завершив лише через 15 років спочатку – в Чернівецькому, а згодом – у Віденському університеті, де захистив дисертацію і здобув ступінь доктора філософії. 

У 1895 році, після блискучої вступної лекції у Львівському університеті, професорський сенат обрав його на кафедру української та староросійської літератури.

Матеріальна скрута змушувала письменника на деякий час повертатися в рідні Нагуєвичі. Удень він важко працював по господарству, а вечорами і вночі займався літературною працею. Саме у Нагуєвичах була написана повість «Захар Беркут» у той час, коли 1882 року львівський літературний часопис «Зоря» оголосив конкурс на кращий історичний твір. Іван Франко став переможцем цього конкурсу, створивши повість за шість тижнів. З 1881 по 1885 рік він був співвидавцем часопису «Світ», співробітником газети «Діло» та часопису «Зоря». У 1886 році познайомився з Ольгою Хоружинською, і у травні одружився з нею.

У творчій діяльності письменник використовував близько сотні псевдонімів і криптонімів: Руслан, Невідомий, Іван Живий, Не-Теофраст, Один з молодіжи, Non severus, Vivus та багато інших. Найвідоміший і найпопулярніший з них – Мирон (у численних варіантах написання). Проте першим у цьому довгому списку псевдонімів було загадкове ім’я Джеджалик. Саме Джеджалик, а не Франко, здобув першу славу серед галицької освіченої молоді.

Попри серйозність як літератора, Франко дуже полюбляв ганяти на велосипеді (хоча свого так ніколи й не придбав), збирати гриби та ходити на рибалку. Вудкою письменник не користувався, бо полюбляв сітки, які плів власноруч. Ба більше, рибу він міг ловити навіть голими руками.

Ще Франко відомий своєю любов’ю до вишиванки, яку вдягав і в будні, і на свята, тим самим ставши зачинателем нової моди – адже поєднав сорочку з українським орнаментом із європейським костюмом. За іронією долі, Франко, який так любив носити вишиванки впродовж усього життя, похований був у чужій сорочці, адже в той момент під рукою не знайшлося "ні однієї порядної".

Франко був претендентом на здобуття Нобелівської премії з літератури – його кандидатуру запропонував професор та доктор філософії з Відня Йосип Застирець. Відомо про дві причини, чому Іван Франко так і не став лауреатом. Перша – що лист від Застирця прийшов надто пізно, коли список номінантів уже був затверджений. Друга – смерть Івана Франка (за правилами Нобелівського комітету премія вручається тільки живим претендентам).

Останнє десятиріччя Франкового життя минало переважно в самоті та фізичних і духовних стражданнях. Франко страждав від тяжкої недуги, унаслідок якої мав деформовані й паралізовані руки. Це значно утруднило йому продуктивну літературну й наукову працю, якої він, одначе, не припиняв до самої смерті. 28 травня 1916 року життя видатного письменника і науковця обірвалося. Газети багатьох країн у своїх некрологах рознесли цю сумну звістку по всьому світі. Кількатисячне урочисте прощання з Іваном Франком відбулося на Личаківському цвинтарі Львова. У 1933 році на його могилі був встановлений відомий пам’ятник, на якому Франко-каменяр «лупає сю скалу».

Пам'ятники Іванові Франку споруджені в різних містах України та за кордоном. Найбільше – на Івано-Франківщині. На честь письменника у 1962 році місто Станіслав було перейменовано в Івано-Франківськ. Усюди, де хоч якийсь час жив, навчався чи працював письменник, встановлені меморіальні пам’ятні дошки. 

1. Яке твердження правильне відповідно до тексту?

А Франко народився в 1857 році у Львові.

Б Франко був двічі ув’язнений.

В Творчий доробок Франка налічує творів понад 100 томів.

Г Франко навчався на філологічному факультеті Львівського університету.

2. Скільки мов знав Франко?

А  5; 

Б  8; 

В 15; 

Г 19.

3. Яких двох класиків переклав Франко у віці 15-ти років:

А Гомера і Софокла;

Б Данте і Вергілія;

В Сервантеса і Шекспіра.

4. Власна бібліотека Франка налічувала:

А 6 тисяч примірників;

Б  10 тисяч примірників;

В 12 тисяч примірників;

Г  19 тисяч примірників.

5. Восени 1875 р. І. Франко став студентом:

А філософського факультету Львівського університету;

Б юридичного факультету Краківського університету;

В філологічного факультету Львівського університету.

6. Свої перші твори І. Франко друкує у журналі:

А «Молот»;

Б «Дзвін»;

В «Друг»:

Г  «Зоря».

7. Приводом до арештів І. Франка було:

А друкування творів українською мовою;

Б активна громадська діяльність;

В стосунки з опальними поетами.

8. У яких трьох університетах навчався І. Франко:

А Львівському, Дрогобицькому, Чернівецькому;

Б  Київському, Львівському, Чернівецькому;

В Львівському, Чернівецькому, Віденському.

9. Знайдіть помилкове твердження «Іван Франко був…»:

А членом Петербурзької академії наук;

Б членом Празької академії наук;

В почесним доктором Харківського університету;

Г  викладачем Львівського університету.

10. За який період була написана Іваном Франком історична повість «Захар Беркут»:

А 5 тижнів;

Б 6 тижнів;

В 5 місяців;

Г  6 місяців.

11. Дружина Івана Франка:

А Ольга Рошкевич;

Б Ольга Кобилянська;

В Наталя Кобринська;

Г  Ольга Хоружинська.

12. Під яким псевдонімом Іван Франко здобув свою першу славу:

А Не-Теофаст;

Б Джеджалик;

В Іван Живий;

Г  Мирон.

13. Улюблене заняття І. Франка у вільний час:

А грати в шахи;

Б збирати гриби й ловити рибу;

В їздити на велосипеді і на конях;

Г  кататися на лижах і плювати.

14. Яку моду ввів Франко:

А вишиванка та солом’яний капелюх?

Б гуцульський костюм;

В вишиванка та класичний костюм;

Г  одягати краватку до вишиванки.

15. Яку світову премію міг би отримати Франко, якби дожив?

А Нобелівську;

Б Пулітцерівську;

В Міжнародну премію імені Андерсена.

.

Завдання відкритого типу (написання тексту на визначену тему). Прослухайте аудіозапис і максимально повно (докладно) запишіть почуте, висловивши свою позицію щодо теми тексту. Обсяг створеного тексту має становити 100–150 слів. Під час іспиту аудіозапис буде повторений двічі з паузою у 1,5 хвилини.