Crowdly

1885

року в «Галицькій зорі»

1885

року в журналі «Вінок»

1895

року в «Українській зорі»

Котре

з тверджень правильне

Від

мами маленька Леся вивчила грецьку,

німецьку та французьку мови; сама вивчила

польську, італійську, згодом англійську.

Від

мами маленька Леся вивчила грецьку,

німецьку, англійську, французьку та

італійську мови.

Від

мами маленька Леся вивчила грецьку,

чеську, німецьку та французьку мови;

сама вивчила польську та італійську.

Від

мами маленька Леся вивчила німецьку,

італійську та французьку мови; сама

вивчила польську.

Мотивація

псевдоніма Леся Українка була така:

Олена

Пчілка хотіла, щоб

слово

«Українка»

прижилося, бо не любила слова «українофіл».

Псевдонім

придумав М. Драгоманов, щоб показати

належність Лесі до України.

Лариса

Косач хотіла, щоб

слово

«Українка»

прижилося, бо не любила слова «українофіл».

Псевдонім

придумав батько, щоб показати належність

Лесі до України.

Слова

«Шкода тільки, що ми всі: і поети, і

непоети, по більшій

ті не варті своїх

матерів» належать:

Ізидорі

Косач

Михайлові

Косачу

Ларисі

Косач

Олені

Пчілці

«Героїчний

період нашого народу затерся в короткій

пам’яті су

ників». Такі слова про

, коли народилася Леся Українка,

сказав:

Михайло

Павлик

Іван

Франко

Василь

Стефаник

Дмитро

Донцов

«Нація

повинна боронити свою мову більше, ніж

свою територію». Ці слова належать:

Йогану

Вольфґанґу фон

Ґете

(переклад

Лесі Українки)

Томасу

Девісу (переклад Лесі Українки)

Матері

Лесі Українки (Олені Пчілці)

Лесі

Українці

етаж,
керосин, лапша, дерзкий, резина, бравий,
бариш, лишній, лопнути, свекла

Павло

Штепа у книжці «Московство: його

походження, зміст, форми й історична

тяглість» дав характеристику українській

словникарській практиці. Котра з цитат НЕ стосується П. Штепи?

«Після

Другої світової Московщина змушена

була дозволити видавати українські

словники. Нарешті 1948 року видали їх

більше десятка нечувано великим (як на

україномовні видання) накладом: від

трьох до п’ятдесяти тисяч примірників...

Звідки така московська щедрість? Бо...

на кожній сторінці такі „українські”

слова, як

і тисячі подібних.

«Словник

(українсько-московський) настільки

змосковщили, що навіть залякані редактори

україномовних журналів наважилися

писати: „Той, виданий 1948 року у Москві,

„Російсько-український словник”,

величають на Україні „сталінсько-московським».

«Словник

(українсько-московський) настільки

змосковщили, що навіть залякані редактори

україномовних журналів наважилися

писати: „Той, виданий 1948 року у Москві,

„Російсько-український словник”,

величають на Україні „російсько-російським”».

«У

1953 р. видавати (закінчили аж 1963 р.)

найбільший, 6-томний (121700 слів, 3490 сторінок)

українсько-московський. У передмові

читаємо: „...Редактори виходили з

основоположних вказівок Й.В.Сталіна...

і цей словник відбиватиме зв’язок

українського і російського народів”».

«Українська

Академія наук до її погрому Московщиною

1933 року видала низку українських

словників з окремих галузей науки і

техніки. Укладали і видавали їх за

неймовірно тяжких обставин…. Але пізніше

Московщина нагородила орденом Сталіна

авторів».

Котрий

з етапів розвитку су

ної української

лексикографії має неправильні хронологічні

межі?

третій

етап:

кінець 50-х – кінець 80-х рр.

перший

етап

1817 – поч. 30-х рр. ХХ ст.

перший

етап:

1945 – поч. 30-х рр. ХХ ст.

четвертий

етап:

від початку 90-х рр. і до сьогодні

другий

етап:

з 1933 до середини 50-х рр. ХХ ст.

За

жанром „Словарь української мови” Б.

Грінченка – це:

тлумачно-перекладний

словник

ортоепічний

словник

історичний

словник

етимологічний

словник

Про

Б. Грінченка такі слова:

«Він

належав до неспокійних, вихроватих натур, котрі кидаються на всі боки,

заповняють прогалини, латають, піднімають

повалене, валять те, що поставлене не

до ладу, будують нове, шукають способів

підняти до роботи більше рук», —

сказав:

Ф.

Колесса

І.

Франко

М.

Драгоманов

К.

Студинський