стратегія горизонтальної інтеграції;

 стратегія регресивної інтеграції;

стратегія прогресивної інтеграції;

стратегія концентрації.

стратегія горизонтальної інтеграції;

стратегія регресивної інтеграції;

стратегія прогресивної інтеграції;

стратегія концентрації.

усі варіанти відповідей вірні.

необхідність різноманітних здібностей, знань і навичок для вищих менеджерів інтегрованого підприємства;

збільшення капіталовкладень у власні дочірні структури, зацікавленість в захисті власних інвестицій і тенденція до збереження застарілих технологій і виробничих потужностей;

обмеження свободи вибору постачальників, зменшення виробничої мобільності підприємства;

більш чітка і якісна система розподілу збуту продукції підприємства за нижчими цінами для споживачів;

перетворення постачання із витратного в прибутковий процес, якщо воно організується дочірніми структурами;

усі варіанти відповідей вірні.

зменшення залежності підприємства від постачальників;

повнота відображення процесу або явища;

несуперечливість цілей нижчого та верхнього рівнів;

на кожному рівні сукупність підцілей має бути достатньою для опису цілі вищого рівня;

усі варіанти відповідей вірні.

усі варіанти відповідей вірні.

максимальна деталізація і кількісна оцінка основних положень стратегічного плану (жорсткий спосіб);

прямий та непрямий;

наявності іноземного елементу;

участі фірми у зовнішньоекономічній діяльності;

відсутності кордонів та інших формальних перешкод поширення діяльності підприємства;

придатності стратегій для використання на іноземних ринках.

виявити загрози конкурентного середовища.

ефективно проводити аналіз зовнішнього середовища; отримувати своєчасну та адекватну інформацію про внутрішнє середовище; чітко визначити направленість виробничо-господарської діяльності підприємства; скоротити поточні витрати;

підвищити рівень ймовірності виживання підприємства; віднайти точку балансу інтересів різних зацікавлених груп; більш чітко реагувати на зміни у зовнішньому середовищі; виробити альтернативи розвитку підприємства в сфері управління ресурсами, персоналом, капіталом тощо;

спрогнозувати майбутній розвиток середовища підприємства, обрати правильно систему стимулювання діяльності підприємства, створити надійні а довгострокові комунікації із різними стратегічними групами;

забезпечення відкритої розробки та обговорення місії серед працівників та інших зацікавлених груп; встановлення, оцінка та обговорення альтернативних варіантів місії в межах організації;

поєднання минулого, теперішнього стану підприємства для виявлення майбутнього.

використання досвіду партнерів, конкурентів;

визначення в процесі обговорення прихильників та супротивників;

загальне планування підприємства організації;

планування процесів;

планування по галузях діяльності;

планування проектів.