максимальне

сприяння піднесенню моральності людини.

дискурсивне

опору на факти,

чітку логіку та життєву активність;

співвідношення макрокосму та

мікрокосму;

розмежування первинних та вторинних якостей речей;

світової душі як причини світової гармонії.

дуалізму

провіденціалізму;

пантеїзму

основне значення має

потойбічне

потойбічне життя

людини

залишається основним людським життєвим прагненням;

значущість земного

     однаково шанобливим із визнання

м їх

взаємної доповнюваності;

на ранніх етапах

середньовічної філософії більше шанували Платона, у період схоластики на перший

план вийшов Аристотель.

переважно

негативним, оскільки Платон та Аристотель були язичницькими філософами;