Вже тіні синьої води лягли до стін, ажурно звиті (П. Вольвач).

Зраділий, я обізвався серцем в світ… (М. Вінграновський).

Крізь дощі пройшов трамвай, од холоду горбатий (І. Жиленко).

Дала мені мати серце – розмальованого щиглика (B. Голобородько).