Вони автоматично звільняють пам’ять після кожного видалення елемента, що оптимізує роботу.

Вони використовують оптимізовані алгоритми копіювання пам’яті, що прискорює розширення.

Вони заздалегідь виділяють більше пам’яті, ніж потрібно, що зменшує кількість операцій пересування даних.

Вони використовують хеш-таблиці для пошуку вільних місць у пам’яті.

Вони зберігають елементи у зв’язаних блоках пам’яті, а не в одному суцільному сегменті.